БАСТИЛІЯ

Фразеологізм «Бастилія». Фортеця і державна тюрма в Парижі, зруйнована на початку Великої французької революції (1789—1794) — Бастилія, яка була місцем ув’язнення «політичних злочинців», стала символом феодалізму й королівської влади. У переносному значенні — оплот тиранії.

Ох, той пожар у других будить силу, 
Ту, що Бастпілія тиранів розбива, 
Що визволя з кайданів волю милу, 
У мене будить він — слова, слова! 
(Леся Українка, Порвалася нескінчена розмова...) 

Йшов я з півдня — од самого Дніпра, ночував між Хоролом і Пслом у давніх Турбаях, які зруйнували свою бастілію за місяць до 14 липня 1789 року, і оце дійшов через Багачку й Устивицю до Яресьок... (Ю. Яновський, Мандрівка) 

БАТИЙ. БАТИЕВА ОРДА

Фразеологізми «Батий» та «Батиева орда». Батий (Бату-хан) — ватаг татаро-монгольського війська (орди), яке вдерлося 1240 р. в межі Київської держави, зруйнувало Київ і багато інших міст. 
У переносному значенні Батий — жорстокий завойовник, батиєва орда — розбійники, руйнівники. 

Так, од могил земля наша горбата... 
О, проклинаю всіх, хто єсть Батий! 
На переможцях скрізь печать проклята. 
(М . Антіох, Отчизна) 

Він нам дивився просто в самі душі 
і, як Батий, очоливши орду, 
з розбійним свистом разом з нами груші 
колись обніс у власному саду. 
(Л. Костенко, Фото у далекий вирій) 

БАТЬКИ І ДІТИ

Фразеологізм «Батьки і діти». Назва роману (1862) І. Тургенєва, в якому змальовано конфлікт між двома поколіннями — демократами-різночинцями, з одного боку, і дворянами, з другого. Автор у листі до О. Герцена визначив як основне в романі «торжество демократизму над аристократією». 
У переносному значенні вислів символізує різницю поглядів попереднього і наступного поколінь. 

Вони старі — «Батьки і діти», 
Як відомо, відвічна драма, 
Донька хотіла б в світ летіти, 
Так з хати не пускає мама. 
(Б . Лєпкий, Розмова)

— А батькам? Нема ж тяжчої кари, ніж кара дітьми! Жорстокими, невдячними. (О. Гончар, Бригантина) 

Ідеться... про творчі принципи, на пам’яті сьогоднішніх п’ятдесяти-шістдесятирічних — проблема «батьків і дітей» у літературному процесі 60-х років. (М. Ільницький, Лицар критичних турнірів) 

БАХУС. ПОКЛОНЯТИСЯ БАХУСУ

Фразеологізм «Поклонятися Бахусу». Бахус (грецькою мовою — Вакх) — у римській міфології — бог вина й веселощів. У давніх римлян існував обряд виливання вина з чаші на честь бога під час принесення жертв. Звідси пішло жартівливе висловлювання «возлияння Бахусові» — пиятика. 

Мстислав уважно стежив за Аристархом, але старший брат майже не поглядав у його бік, неначе навмисне створював невидиму душевну перешкоду, хоча на те об’єктивно ще не було ніяких причин, якщо не вважати відмови випити вино до появи матері, — невже без Бахуса їхня з братом зустріч не зустріч і їхня розмова не розмова? (В. Логвиненко, Росава) 

БЕДЛАМ 

Фразеологізм «Бедлам». Божевільня в Лондоні, назва якої стала символом безладдя та хаосу. 

Невже фіаско? Зброя — що бедлам, — 
яка зчиняє тільки зайвий брязкіт. 
(М. Іванців, Звичайно, я кохаю тільки вас.) 

— Ви, Сашку, проривайтеся в Київ через кіностудію. Там
потрібні талановиті хлопці, а з киян ніхто туди й носа не
поткне у той бедлам. 
(О. Сизоненко, Ходіння в еліту) 

БЕЗ ГНІВУ Й ПРИСТРАСТІ

Фразеологізм «Без гніву й пристрасті». Римський історик Таціт в «Анналах» (115 н. е.) обіцяв розповідати про події «без гніву й пристрасті» (вислів часто цитується латинською мовою: «Sine ira et studio»). 
Синонім слова «об’єктивно». 

Sine ira et studio — так, звичайно, говорять, коли хочуть хоч вигляд удати безсторонності, близькі події викладаючи, — я навіть за це не хочу та й не можу ховатися. (С. Єфремов, Історія українського письменства) 

Маковей розгорнув sine ira літературознавчий та біографічний нарис на сторінках «Літературно-наукового вістника» в 1900 (тт. ІХ-ХІІ), «П. О. Куліш, огляд його діяльності». (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш) 

БЕЗ КЕРМА І БЕЗ ВІТРИЛ

Фразеологізм «Без керма і без вітрил». Цитата з поеми М. Лєрмонтова «Демон» (1842), частина І.

— Тож від завтра, Марисю Павлівно, займетесь табором... Дивіться ж тепер, щоб не попливла ваша «Бригантина» без керма і без вітрил. (О . Гончар, Бригантина) 

БЕЗОДНЯ БЕЗОДНЮ КЛИЧЕ

Фразеологізм «Безодня безодню кличе». Вислів з біблійної Книги Псалмів: «Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої і хвилі Твої перейшли наді мною» (Кн. 2, 41, 8). Латинська форма вислову — «Abyssus abyssum invocat». 
Вживається у значенні: один злочин викликає інший. 

Призиваю поміч Господню 
На убоге моє ремесло — 
Ось безодня кличе безодню 
І зло порождає зло. 
(Є. Маланюк, З літопису) 

БЕЗУМСТВО ХОРОБРИХ

Фразеологізм «Безумство хоробрих». Цитата з «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького: «Безумство храбрых — вот мудрость жизни. Безумству храбрых поем мы песню». 

І море реве і стогне: 
— Безумству хоробрих пісню 
Співаймо, 
Щоб вічно жити у сяйві великих справ! 
(К. Герасименко, Ствердження) 

БЕРЕГИНЯ

Фразеологізм «Берегиня». Персонаж української міфології, русалка, яка з’являлася людям на берегах річок та озер. У наш час назву було переосмислено через встановлення зв’язку з дієсловом «берегти»: берегиня — та, що оберігає людину від будь-якого лиха. 

Тут — уся Україна: 
із золотими пшеничними нивами, 
із блакитним небом у високості, 
із матір’ю нашою, 
вічною Берегинею, 
яка розпростерла над нашими головами... 
святим покровом стражденні руки свої. 
(В. Голобородько, Калина об Різдві) 

Складали і співали не за гроші 
Ту пісню, в котрій душу впізнаю: 
Мов Берегиня в отчому краю, 
Схилялась, невсипуща, на сторожі 
Над сном дитини й сон-трави в гаю. 
(В. Юхимович, Коли нарешті колосилось жито...) 

БЕРЕГТИ, ЯК ЗІНИЦЮ ОКА

Фразеологізм «Берегти, як зіницю ока». Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін. 

Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П . Тичина, Григорій Сковорода) 

БЕРЕНДЕЄВЕ ЦАРСТВО

Фразеологізм «Берендеєве царство». Казкова країна, змальована російським драматургом 0. Островським (1823—1886) у п’єсі «Снігуронька». 

Мої палаци, вежі крижані, 
я в першу мить не знаю навіть, де я, — 
чи там, в дитинстві, чи іще у сні, 
чи в Ірпені, чи в царстві Берендея. 
(Л. Костенко, Які щасливі очі у казок...) 

БИТИСЯ З ВІТРЯКАМИ

Фразеологізм «Битися з вітряками». Герой роману М. Сервантеса (1547—1616) Дон Кіхот бився з вітряками, вважаючи їх лютими велетнями. 
Вислів уживається у значенні: марно боротися з уявними перешкодами. 

Його міркування про вади авторитарної Системи.., в якій ми прожили стільки років, нагадують подекуди загальновідомі змагання з вітряками. (Й. Мейстер, До рангу власних заслуг) 

Доктор Верходуб.., довідавшись про причину зміни настрою своєї, як він казав, Наяди, почав її переконувати, що її плани боротьби, — то «.боротьба з вітряками». (Г. Костюк, Світ Винниченкових образів та ідей) 

БИЧ БОЖИЙ

Фразеологізм «Бич Божий». Так було прозвано вождя племені гуннів Аттілу (помер 453 н.е.), походи якого спустошили багато європейських країн. 

Вчини мене бичем 
Твоїм, Ударом, вистрілом, набоєм, 
Щоб залишивсь хоч чорний дим 
Над неповторною добою. 
(Є. Маланюк, Молитва) 

БІДНИЙ ЙОРИК

Фразеологізм «Бідний Йорик». Прийшовши на кладовище, принц Гамлет (головний герой однойменної трагедії В. Шекспіра) знаходить череп королівського блазня Йорика і вигукує в розпачі: «Бідний Йорик!». 
Речення стало крилатим, означаючи глибокий жаль до людини перед лицем неуникної смерті.

Хвилястий трепет корок і підкорок. 
Мигтливий код вмикань і вимикань. 
Ще глибше в себе, здивувавшись, глянь, — 
А потім що? А потім... Бідний Йорик! 
(М . Бажан , Пильніше й глибше вдуматися в себе...) 

Не перша з книг чи остання, 
не мудрість сухого історика – 
відповість на всі ці питання 
череп старого Йорика. 
(Б . Рубчак, До Гамлета) 

БІЛА ВОРОНА

Фразеологізм «Біла ворона». Вислів із 7-ї сатири давньоримського поета І—II ст н. е. Ювенала: 

Царства дає він (випадок) рабам, 
полоненим — тріумфи, 
Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон. 

Порівняння виникло на основі того, що у природі дуже рідко зустрічаються білі ворони — альбіноси. 
У наш час вислів «біла ворона» означає не тільки незвичайну людину, а й рідкісне явище. 

Ах, який потурнак не насниться ночами! 
Але цей — живий і живе по закону. 
Друзі мої критики! Що це з вами? 
Та спіймайте ж нарешті білу ворону! 
(А. Малишко, Біла ворона) 

БІЛІ РАБИ

Фразеологізм «Білі раби». У першій половині XIX ст. в Англії вислів «білі раби» чи «білі негри» означав найбільш визискуваний прошарок населення, а в Росії так називали кріпаків. 1845 р. німецький письменник А. Вільком публікує роман «Білі раби», а 1852 р. виходить роман американського письменника Р. Хілдрета «Білий раб». 
Згодом «білими рабами» стали називати усіх експлуатованих людей. 

— Я знаю, — провадила ти, — з сього є один звичайний вихід: скинути все на «білих рабинь», — але хоч би в мене й стало коштів на се, я не можу сього морально. Я вже одвикла, щоб на мене робили, та власне й не привикала ніколи. (Леся Українка, Помилка) 

БІЛЬШИЙ РОЯЛІСТ, НІЖ САМ КОРОЛЬ

Фразеологізм «Більший рояліст, ніж сам король». Французький вислів «plus royaliste que le Roy» характеризує людину, що йде у своїх переконаннях і вчинках далі за тих, чиї погляди вона представляє. За свідченням письменника Ф. Шатобріана (1768—1848), цей вислів відомий від часів Людовіка XVI (кінець XVIII ст.). Існує також вислів «більший католик, ніж сам Папа».

Хіба ж се інтелігенція — ті наші бюрократи, більше кесарські, як сам кесар, котрі правду і справедливість уважають ремеслом, а народ вигідним матеріалом для всякого роду експлуатації? (І. Франко, Чи вертатись нам назад до народу?) 

БІЛЯВА БЕСТІЯ

Фразеологізм «Білява бестія». Вислів з твору німецького філософа Ф. Ніцше (1844—1900) «До походження моралі» (1887), де оспівано людину-хижака. 

Три скелети сидять за кавою 
і провадять про філософію Ніцше, 
до них присідає рудава бестія
і починає з одного кпити, 
що той недоладно грає справжню людину. 
(В . Стус, Три скелети сидять за кавою...) 

БІЛЯ РОЗБИТОГО КОРИТА

Фразеологізм «Біля розбитого корита». Вислів з «Казки про рибалку й рибку» (1835) О. Пушкіна, яка розповідає про золоту рибку, що на прохання старого вбогого рибалки задовольняла всі примхи його дружини. Коли ж вона зажадала, щоб рибка стала її служницею, чарівниця розгнівалася й повернула рибалку з дружиною до їх бідності, до «розбитого корита». 
У переносному значенні — втрачені надії. 

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих... І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації) 

Куди ж ішли вони, стражденні, 
з осатанілим ворожбитом, 
що й нинішньому Авіценні 
їх не піднять, не звеселити? 
Німі сидять на авансцені 
біля розбитого корита.
(В. Базилевський, їх рай примарний пеклом стане...) 

БЛАЖЕН МУЖ, ЩО НЕ ЙДЕ НА РАДУ НЕЧЕСТИВИХ

Фразеологізм «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих». Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1). 
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. 

Блаженний муж на лукаву 
Не вступає раду, 
І не стане на путь злого, 
І з лютим не сяде. 
(Т. Шевченко, Давидові псалми) 

Блаженний муж, що йде на суд неправих 
І там за правду голос свій підносить, 
Що безтурботно в сонмищах лукавих 
Заціплії сумління їх термосить. 
(І. Франко , На старі теми) 

БЛАЖЕННІ ВБОГІ ДУХОМ

Фразеологізм «Блаженні вбогі духом». За Євангелієм, слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне» (Матв., 5, 3). Тут ідеться про людей, які вірують щиро й міцно, «не мудруючи лукаво». Вислів уживається здебільшого в переосмисленому значенні для протиставлення сліпої віри знанню, щирої віри — страхові.

— Обранець Божий той, хто вбогий духом, а вірою багатий, хто найбільше боїться Господа. 
— Ні, власне, той, хто не боїться! (Леся Українка, Якби я знав, що їм нема рятунку...) 

БЛАЖЕН, ХТО ВІРИТЬ

Фразеологізм «Блажен, хто вірить». Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І). 

— Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
— Блаженні, хто вірить. (П. Панч, Голубі ешелони)

Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини. 
Блаженні віруючі! (С . Зінчук, Доля Івана Ґонти) 

БЛАКИТНА (СИНЯ) КВІТКА

Фразеологізм «Блакитна квітка». Вислів походить з роману «Генріх фон Офтердінген» (1802) німецького письменника-романтика Новаліса (Ф. фон Гарденберга). Герой твору, відомий майстер-зінгер XIII ст., побачив уві сні прекрасну блакитну квітку («die blaue Blume»), яка стала уособленням усіх його мрій і бажань. Офтердінген присвячує все життя її пошукам. Образ блакитної квітки, що має магічні властивості, трапляється й у німецькому фольклорі.
У переносному значенні — нездійсненна мрія.

Милевський: Ну знаєте, Любов Олександрівно, сі приклади непевні. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера.
(Леся Українка, Блакитна троянда) 

Ціле життя, ціла судьба моя — 
Не романтизм, а проста, груба проза. 
Не біль над горем світа, не змія 
Знання підгризла м’я! 
З прудкого воза 
Піднебних поривів, як 
Фаетон, не впав я, 
Ні квітки синьої по світі не шукав я... 
(І. Франко, Нове життя) 

БЛІДИЙ КІНЬ

Фразеологізм «Блідий кінь». В останній книзі Нового Заповіту — Апокаліпсисі — розповідається про кінець світу, провісниками якого стали четверо коней різної масті з вершниками на них. Останнім з чотирьох коней з’явився кінь блідий, «а той, хто на ньому сидів, мав на ім’я Смерть, за ним же слідом ішов Ад» (6, 8). У переносному значенні блідий кінь — символ величезної катастрофи. 

Здайте тіло хірургам, 
Бульдозерам здайте природу, 
Здайте книги вогню й напустіте у храм вороння! 
...Ці вузенькі зап’ястя — як в стигмах, 
в слідах електродів 
І цей внутрішній дрож — як відлуння блідого коня... 
(О. Забужко, У лікарні)

А то густіше знаків і короткі 
Між ними тихі паузи і вже 
Залізо покриває нас корою 
І гул — 
блідого вершника несе. 
(Л . Таран, Будуй собі ковчег і схрон зарані...) 

БЛУДНИЙ СИН

Фразеологізм «Блудний син». У євангельській притчі (Лука, 15,11-32) розповідається про блудного сина, який покинув рідний край і, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, хворий і голодний, повернувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля. «Повернення блудного сина» — одна з кращих картин голландського художника XVII ст. Рембрандта. На сюжет євангельської легенди Т. Шевченко створив серію гравюр. 
У переносному значенні «блудний син», «син марнотратний» — людина, що розкаялася у своїх помилках. 

Це треба збагнути так глибинно, як катастрофу, за якою починається оновлення — катарсис, повноту якого відчувають лише ті, хто, вирісши в російському оточенні росіянином, під впливом якогось поштовху повертаються на віру батьків — як блудні сини. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе) 

Добридень, рідна хато! Де ви, рідні, — 
Стрічайте сина блудного.
(В. Стус, Вся в жужелиці, поросі, вугіллі...) 

БОА-КОНСТРИКТОР

Фразеологізм «Боа-констриктор». Назва повісті «Boa constrictor» (1878) І. Франка, у якій викривається хижацька експлуатація людей у початковий період утвердження капіталістичного ладу. 

У сучасній літературній мові боа-констриктор (змій полоз) — символ хижака, агресора. 1941 року фашистсько-німецький боа-констриктор обвинув тіло красеня-міста Львова. (О. Вишня, Львів) 

БОГ З МАШИНИ

Фразеологізм «Бог з машини». Старогрецький філософ Платон (427—347 до н. е.) приписав цей вислів у діалозі «Кратіл» своєму вчителеві Сократу. Пов’язано вислів із тим, що в грецькому театрі актори, які виконували ролі богів, з’являлися на сцені несподівано, за допомогою спеціальних машин. 
У переносному значенні — стороння сила, яка своїм непередбаченим втручанням розв’язує складну справу. Вислів набув поширення в латинському перекладі: «Deus ex machina». 

Розгорнута в декількох планах дія раптом на ходу згортається: друкований текст переривається крапками, щасливий кінець приходить завжди як Deus ex machina. (О. Білецький, Художня проза І. Франка) 

Кожне поважніше історичне явище не можна розглядати як Deus ex machina. Кожне має за собою генетичну нитку. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)