Категорії розділу |
---|
Мої статті
[11]
|
Біографії українських письменників, поетів.
[98]
Ви зможете знайти життєвий та творчий шлях багатьох укр. письменників, поетів...
|
Українські казки
[17]
Невеличкі, але повчальні казочки для дітей.
|
Усна народна творчість
[0]
пісні, вірші, легенди, балади...
|
Календарні свята, традиції і обряди.
[0]
Все про українські календарні свята та про традиції, звичаї, повязані з ними.
|
Українські символи.
[14]
Верба, калина, рушники, барвінок - все, що являється символом України.
|
Ваші цікаві статті
[7]
|
Вчитель -вчителю.
[0]
|
Презентації до уроків
[0]
|
Тематичне планування
[0]
|
Конспекти уроків
[0]
|
Тестові завдання
[0]
|
Методична робота
[0]
|
Скарбничка різних матеріалів
[0]
|
Сценарії заходів, свят
[0]
|
Списки класів, підгруп
[0]
|
Конкурси
[0]
|
Мої досягнення
[0]
|
Досягнення наших учнів
[0]
|
Звіти про успішність, якість знань, проходження програми
[0]
|
Посилання на мої матеріали
[0]
|
Книги
[0]
|
Корисні посилання на ресурси Інтернет
[0]
|
Плани -конспекти факультативів з укр.літ. для 8кл.
[0]
Конспекти уроків факультативного курсу з української літератури для 8 класу.
|
|
|
Каталог статей
Віктор Забіла (1808 — 1869)
Забіла Віктор Миколайович (крипт. — Ол-др.) — український поет.
Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім'ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 — 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 — 1834 рр. служив у війську. Вийшов у відставку в чині поручика, решту життя провів на своєму хуторі поблизу Борзни.
В. Забіла дружив з Т. Шевченком, зустрічався з ним під час приїздів поета на Україну — в Качанівці, Мойсівці, Києві. Взимку 1847р. Т. Шевченко деякий час жив на х. Кукуріківщині, намалював портрет Забіли. У повісті «Капитанша» Т. Шевченко з симпатією зобразив його під іменем Віктора Олександровича. Його вірші, відібрані жандармами у Т. Шевченка при арешті 1847р., в протоколі допиту названо пасквільними. Брав участь у похороні Т. Шевченка і впорядкуванні його могили.
Вірші почав писати в середині 30-х pp., але тільки деякі з них надруковані за життя поета. Три його вірші опублікував Є. Гребінка 1841р. в альманасі «Ластівка». Видрукована на початку 40-х pp. збірка з невідомих причин не дійшла до читача (єдиний примірник, без титульної сторінки, виявив 1936р. літературознавець Є. Кирилюк). Прижиттєвими публікаціями Забіли є два вірші, надруковані 1857р. в «Черниговских губернских ведомостях». Повну збірку творів — «Співи крізь сльози» видано 1906р. у Львові заходами І. Франка. Тим часом вірші поета були добре відомі в народі, поширювались у рукописних збірках, виконувались як народні пісні, наприклад, «Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку», покладені на музику М. Глинкою. До своїх віршів «Не плач, дівчино», «Голуб», «Човник» та ін. Забіла сам створив мелодії. Джерелом глибокого ліризму його поезії є народна пісня з її образним і мовним багатством. У багатьох віршах («Зовсім світ перевернувся», «Маруся», «Сирота» та ін.) поет порушував тему соціальної нерівності. Йому належать також гумористичні вірші, що є обробкою народних оповідань у бурлескному стилі («Остап і чорт», «Весілля»), твори на побутову та історичну тематику, послання знайомим.
Помер поет в листопаді 1869р. в м. Борзна.
І. Франко відзначав помітний внесок В. Забіли у розвиток української поезії і ставив його в ряд найталановитіших сучасників Т. Шевченка.
|
Категорія: Біографії українських письменників, поетів. | Додав: Лада (01.04.2013)
|
Переглядів: 406
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|